Find all non-decreasing and all non-increasing functions f:[0;+∞)→R such that for all x,y≥0 the equality f(x+y)−f(x)−f(y)=f(xy+1)−f(xy)−f(1) holds, and additionally f(3)+3f(1)=3f(2)+f(0).
Solution
Лема. Якщо функція F:(0;+∞)→R задовольняє на проміжку (0;+∞)функціональне рівняння Коші F(u+v)=F(u)+F(v) і є обмеженою на інтервалі (0;1) (тобто, існує така стала M, що ∣F(u)∣≤M для всіх u∈(0;1)), то F(u)=F(1)u для всіх u∈(0;+∞).
Доведення леми. Розглянемо функцію G(u)=F(u)−F(1)u. Легко переконатися, що G(1)=0 і що функція G так само, як і F, задовольняє на (0;+∞) функціональне рівняння Коші: для всіх u,v∈(0;+∞) G(u+v)=F(u+v)−(u+v)F(1)=F(u)+F(v)−uF(1)−vF(1)=G(u)+G(v). Крім того, для всіх u∈(0;+∞) G(u+1)=F(u+1)−(u+1)F(1)=F(u)+F(1)−uF(1)−F(1)=G(u). Функція G є обмеженою на всьому проміжку (0;+∞). Дійсно, будь-яке дійсне число u>0 можна подати у вигляді k+α, де k є цілим невід'ємним числом, 0<α≤1, причому ∣G(u)∣=∣G(k+α)∣=∣G(α)∣≤∣F(α)∣+α∣F(1)∣≤M+∣F(1)∣ для довільного дійсного u>0. Але за індукцією легко довести, що G(nu)=nG(u) для довільного дійсного u>0 і довільного натурального числа n. Отже, нерівність ∣G(u)∣=n1∣G(nu)∣≤n1(M+∣F(1)∣) виконується для довільного натурального n і довільного дійсного u>0. З цього випливає, що G(u)=0 на (0;+∞).
Перейдемо до розв'язання задачі. З умови виводимо, що f(x+y+z)−f(x)−f(y)−f(z)==f(x+y+z)−f(x+y)−f(z)+f(x+y)−f(x)−f(y)=f(xz+yz+1)−f(xz+yz)−f(1)+f(xy+1)−f(xy)−f(1) для будь-яких x,y,z>0. Звідки f(xz+xy+1)−f(xz+xy)−f(1)+f(yz+1)−f(yz)−f(1)==f(xz+yz+1)−f(xz+yz)−f(1)+f(xy+1)−f(xy)−f(1). Отже, для довільних a,b,c>0 — якщо покласти x=ca/b, y=bc/a, z=ab/c — одержуємо рівність f(a+b+1)−f(a+b)−f(b+1)+f(b)=f(a+c+1)−f(a+c)−f(c+1)+f(c). Розглянемо першу різницю функції f як функцію Δf, що визначається на [0;+∞) співвідношенням Δf(u)=f(u+1)−f(u). Тоді, як нескладно отримати, для всіх a,b,c>0 виконується рівність Δf(b+a)−Δf(b)=Δf(c+a)−Δf(c). Права частина цієї тотожності не залежить від b, тому й ліва її частина від a не залежить. Отже, Δf(b+a)−Δf(b)=ϕ(a) для певної дійсної функції ϕ, визначеної на проміжку (0;+∞). Помінявши місцями a та b, отримаємо, що Δf(a+b)−Δf(a)=ϕ(b), звідки випливає, що Δf(a)−ϕ(a)=Δf(b)−ϕ(b) для всіх a,b>0. Знову ж таки, права частина останньої рівності не залежить від a, отже, ліва також не залежить, тому є сталою: Δf(a)−ϕ(a)=C1 для якогось дійсного C1. Таким чином, Δf(a+b)=Δf(b)+Δf(a)−C1 для всіх a,b>0. Легко переконатися, що функція g(u)=Δf(u)−C1 задовольняє умови леми (обмеженість g на (0;1] випливає з монотонності f), тому g(u)=g(1)u, і функція Δf є лінійною на (0;+∞): Δf(u)=C2u+C1, де C2=g(1). Тепер з вихідної рівності для довільних x,y>0 виводимо, що f(x+y)−f(x)−f(y)=C2xy+C3, де C3=C1−f(1). Функція h(u)=f(u)−21C2u2+C3, як нескладно довести, задовольняє умови леми. Тому h(u)=h(1)u, і на проміжку (0;+∞) функція f має вигляд f(u)=Au2+Bu+C, де A=21C2, B=h(1), C=−C4. Згідно з умовою задачі маємо також, що f(0)=f(3)−3f(2)+3f(1)=(9A+3B+C)−3(4A+2B+C)+3(A+B+C)=C. Отже, f(u)=Au2+Bu+C для всіх u≥0. Підстановка такого тричлена в вихідну рівність дає тотожність для будь-яких дійсних A,B і C. Залишається відкинути випадок AB<0, коли f не є монотонною функцією на [0;+∞).
Want a route through all this instead of an archive? The track
puts 2,000 problems in a working order, from AMC 10 level to the IMO shortlist.
Source: MathNet,
licensed CC-BY-4.0.
Statement reproduced verbatim; metadata (topic, difficulty) added by this project.